(no subject)
Feb. 28th, 2022 05:55 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ymshttps://www.facebook.com/bestwriterodesa/posts/4887562831332164
Віктор Солодчук
Переклав вірша Йосипа Бродського,
лавреата Nobel Prize
«На нєзавісімость України»
Шановний Даниле Перший, битву під Крессенбрунном
боги віддали угорцям. Як провіщали руни,
«зліше зла честь татарська», але біда
в тім, що Московське царство — це Золота Орда.
То не червоний прапор знову жадає крові
три триколори марять про хвилі дніпрові
сто п’ятдесят мільонів чекають на камні з неба,
втративши всі нейрони — та москалям не треба.
Ой мороз, мороз, блины на брудній лопаті!
Не нам, чорноброві, кацапам розуму позичати.
Самі сиділи тихо щоб не будити лихо
пестили власну пиху і наїдали пику.
Скажімо ім, щоб почули від Сяну до Дону:
схопились-но, лапті взули і шпарко додому.
Мерщій на прийом до лікаря допоки цілі макітри
на три у вашу дупу літери, на наші чотири вітри
йдіть і не оглядайтесь — бувайте ви кляті.
У вас-бо кругом порядок — як у дурного в хаті.
Отже, прощай, невмита! Були братами, годі.
Плюнемо вам у корито при першій нагоді.
Залишимося у вашій пам’яті отрутою та омелами
щоб питались ще й правнуки: что мы плохого сделали?
Тож зоставайтесь з миром. Вашого газу, сказу,
екстазу, дороговказу нам не треба ні разу.
Не треба ловити птахів, малювати зів’ялі квіти
дуетом для фільму жахів балалайки й трембіти.
Марно гаяти час на дурну роботу!
Чисте поле плекало нас, вас випестило болото.
Годі качати права — розійшлися дороги.
Не вірить сльозам Москва і не вірить у Бога.
Ой ты калинка-малинка, водка, икра, кокошник.
Вам что родить миллион, что три укокошить.
Ми не пробачим ніколи. А щодо синів Кавказу
очікуйте наказу забувати образи зразу.
Переклав цей вірш у той час, коли ви готуєтесь до атаки.
Але коли і у вас стане жарко, лайдаки
я нагодую вдосита те безголове м’ясо
не рядками із Йосипа, а заповітом Тараса.
23.02.2022
Віктор Солодчук
Переклав вірша Йосипа Бродського,
лавреата Nobel Prize
«На нєзавісімость України»
Шановний Даниле Перший, битву під Крессенбрунном
боги віддали угорцям. Як провіщали руни,
«зліше зла честь татарська», але біда
в тім, що Московське царство — це Золота Орда.
То не червоний прапор знову жадає крові
три триколори марять про хвилі дніпрові
сто п’ятдесят мільонів чекають на камні з неба,
втративши всі нейрони — та москалям не треба.
Ой мороз, мороз, блины на брудній лопаті!
Не нам, чорноброві, кацапам розуму позичати.
Самі сиділи тихо щоб не будити лихо
пестили власну пиху і наїдали пику.
Скажімо ім, щоб почули від Сяну до Дону:
схопились-но, лапті взули і шпарко додому.
Мерщій на прийом до лікаря допоки цілі макітри
на три у вашу дупу літери, на наші чотири вітри
йдіть і не оглядайтесь — бувайте ви кляті.
У вас-бо кругом порядок — як у дурного в хаті.
Отже, прощай, невмита! Були братами, годі.
Плюнемо вам у корито при першій нагоді.
Залишимося у вашій пам’яті отрутою та омелами
щоб питались ще й правнуки: что мы плохого сделали?
Тож зоставайтесь з миром. Вашого газу, сказу,
екстазу, дороговказу нам не треба ні разу.
Не треба ловити птахів, малювати зів’ялі квіти
дуетом для фільму жахів балалайки й трембіти.
Марно гаяти час на дурну роботу!
Чисте поле плекало нас, вас випестило болото.
Годі качати права — розійшлися дороги.
Не вірить сльозам Москва і не вірить у Бога.
Ой ты калинка-малинка, водка, икра, кокошник.
Вам что родить миллион, что три укокошить.
Ми не пробачим ніколи. А щодо синів Кавказу
очікуйте наказу забувати образи зразу.
Переклав цей вірш у той час, коли ви готуєтесь до атаки.
Але коли і у вас стане жарко, лайдаки
я нагодую вдосита те безголове м’ясо
не рядками із Йосипа, а заповітом Тараса.
23.02.2022
